"Гірко!"
Муз. Ростислав Куцій
Сл. Марія Неспляк
Ой гірка горілка, не будемо пити
Просим молодих ми, щоб підсолодити!
„Гірко!” – лунає на весіллі,
„Гірко!” – горілка така, ох гірка.
„Гірко!” – цілуйтесь уже молодята,
І стане горілка солодка, п’янка.
Може комусь гірко буває на весіллі
Може комусь гірко, та не молодим.
Для них слово „Гірко” – ніжний поцілунок
...Фрагмент текста, только для ознакомления (ст.1274)

Для них слово „Гірко” – мов чарівний дим.
„Гірко!” – лунає на весіллі,
„Гірко!” – горілка така, ох гірка.
„Гірко!” – цілуйтесь уже молодята,
І стане горілка солодка, п’янка.
Дим розвіє вітер, та щастя збережіть
Гірко вам не буде через все пройдіть.
Ніжне слово „гірко” згадайте лиш тоді,
Коли цілуватись схочете самі.
„Гірко!” – лунає на весіллі,
„Гірко!” – горілка така, ох гірка.
„Гірко!” – цілуйтесь уже молодята,
І стане горілка солодка, п’янка.
Ми бажаєм щастя Вам, щастя і любов,
Ви своє весілля відсвяткуйте знов.
Через років двадцять, через п’ятдесят,
Хай весільне „Гірко!” внуки вам кричать.
„Гірко!” – лунає на весіллі,
„Гірко!” – горілка така, ох гірка.
„Гірко!” – цілуйтесь уже молодята,
І стане горілка солодка, п’янка.
„Гірко!” – лунає на весіллі,
„Гірко!” – горілка така, ох гірка.
„Гірко!” – цілуйтесь уже молодята,
І стане горілка солодка, п’янка.
Ой гірка горілка, не будемо пити
Просим молодих ми, щоб підсолодити!