Надворі нічка чорні коси розплітає,
Плескатий місяць посміхається в вікні,
А я мелодію прекрасну поринаю,
До мене музика приходить уві сні.

Співай, сопілочко моя, хай пісня лине,
Хай залунає в лузі, в полі, у гаю,
По всіх усюдах хай несесім'я пташина
Твій ніжний голос, душу лагідну твою.
Співай, сопілочко моя, хай пісня лине,
Хай залунає в лузі, в полі, у гаю,
По всіх усюдах хай несесім'я пташина
Твій ніжний голос, душу лагідну твою.

А ті акорди дивовижні я збережу,
В саду знайду тендітну калинову гілку,
В сни зачаровані до себе всіх запрошу,
А на світанку з неї виріжу сопілку.

Співай, сопілочко моя, хай пісня лине,
Хай залунає в лузі, в полі, у гаю,
По всіх усюдах хай несесім'я пташина
Твій ніжний голос, душу лагідну твою.
Співай, сопілочко моя, хай пісня лине,
Хай залунає в лузі, в полі, у гаю,
По всіх усюдах хай несесім'я пташина
Твій ніжний голос, душу лагідну твою.

Злетять птахи дрізд, канарка, перепілка,
Захочуть музику послухати вони,
І проспіває їм калинова сопілка
Пісні чарівні, що в мої приходять сни.

Співай, сопілочко моя, хай пісня лине,
Хай залунає в лузі, в полі, у гаю,
По всіх усюдах хай несесім'я пташина
Твій ніжний голос, душу лагідну твою.
Співай, сопілочко моя, хай пісня лине,
Хай залунає в лузі, в полі, у гаю,
По всіх усюдах хай несесім'я пташина
Твій ніжний голос, душу лагідну твою.