Тече вода каламутна.
Мила моя, чогось смутна?
Я не смутна, лем сердита:
Через тебе-м була бита.

Била мене мамка з ночі
За Йванкові чорні очі,
Ще й казала- буде бити,
Щоби Йванка не любити.

Мамко моя, зроби-м дащо,
За Іванком дуже тяжко.
Мені мати ворожила.
Взяла тичку та й набила.

Мамко моя солоденька
І ти була молоденька.
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком.

Тобі було легко, мати,
Між своїми вибирати:
Ти вийшла за мого ненька,
Я люблю чужого Йванка.

А я Йванка так любую,
Де зійдуся, там цілую.
Ой Іване, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.

Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані.
Тече вода каламутна.
Мила моя, чогось смутна?
Я не смутна, лем сердита:
Через тебе-м була бита.
Тобі було легко, мати,
Між своїми вибирати:
Ти вийшла за мого ненька,
Я люблю чужого Йванка.

А я Йванка так любую,
Де зійдуся, там цілую.
Ой Іване, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.

Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані.